Disneyland in California

Кажуть, до Діснейленду треба їхати з дітьми. Але правда в тому, що в Діснейленд потрібно їхати насамперед заради тієї маленької дитини, яка живе всередині тебе і яка все ще пам’ятає вечори перед телевізором із «Русалонькою». Моя історія з Діснеєм – це класичне «пороблено». Знаєте, коли Всесвіт ніби каже: «Не сьогодні, займися справою».

Спроба №1 (2011). Ми з Тімою плануємо Париж. У планах — Лувр, Версаль, круасани та Діснейленд. Але тут до чату входить Капітальний Ремонт. І замість зустрічі з Мікі ми обрали зустріч із Епіцентром. Стіни перемогли казку.

Спроба №2 (2020). Річниця весілля, все заброньовано, квитки куплено, валізи майже зібрані… І тут трапляється ковід. Весь світ закривається на замок, а я просто сиджу і реву над магією, що не сталася.

Спроба №3 (2025). Вже США. Мій день народження. Знаходжу акцію, кидаю квитки у кошик і… вирішую переспати з цією думкою до ранку. Вранці кошик перетворився на гарбуз: акція закінчилася, а повна ціна змусила око смикатися. І ось, коли я вже вирішила, що «не судилося», Всесвіт змінив гнів на милість.

Спроба №4 (2026). Акція для резидентів Каліфорнії (якими ми і є). Весняні канікули у Дані (чудовий збіг). Гарна погода (ще не спекотно, але вже максимально по літньому). Сигнал «треба брати зараз або ніколи»!